М1314. Про діагоналі випуклого чотирикутника та центри вписаних кіл трикутників

Задача М1314 з журналу «Квант» 1991 року №11

Умова

\(ABCD\) — випуклий чотирикутник, діагоналі котрого перетинаються в точці \(O\). Нехай \(P\) та \(Q\) — центри кіл, описаних навколо трикутників \(ABO\) і \(CDO\).

Доведіть, що \(AB+CD\leq4PQ\)

Ф. Назаров

Розв’язання

Нехай \(O\) — точка перетину діагоналей чоторикутника \(ABCD\). Проведемо пряму, що ділить кути \(BOA\) та \(COD\) навпіл і, що перетинає кола, описані навколо трикутників \(AOB\) і \(COD\) у точках \(K\) і \(L\) відповідно. (малюнок)

Нехай \(PM\) та \(QN\) — перпендикуляри, опущені із точок \(P\) і \(Q\) на пряму \(KL\).

Так як сума кутів \(\angle KBO\) і \(\angle KAO\) = \(180^{\circ}\), один з цих двох кутів не є гострим. Будемо для визначенності вважати, що таким кутом є \(KBO\).

З трикутника \(KBO\) отримаємо, що \(КО > KB\). А так як трикутник \(AKB\) — рівнобедрений, $$2KB = KB + KA > AB.$$

Отже, \(2KO > AB\). Аналогічно доводиться, що \(2LO > CD\).

Але тоді $$4PQ \geq 4MN = 2KL = 2KO + 2LO > AB + CD.$$

Ф. Назаров

M1206. Про рівність квадрату радіуса кола і площі чотирикутника

$\DeclareMathOperator{\tg}{tg}$

Задача M1206 із журналу «Квант» (1990 г. №2)

Умова

У колі проведено два перпендикулярні один одному діаметри $AE$ і $BF.$ На дузі $EF$ узято точку $C.$ Хорди $CA$ і $CB$ перетинають діаметри $BF$ і $AE$ відповідно в точках $P$ і $Q$ (малюнок 1). Доведіть що площа чотирикутника APQB дорівнює квадрату радіуса кола.

(А. Костенков)

Розв’язання

Один з найпростіших розв’язків отримуємо прямим обчисленням за формулою $S_{APQB} = PQ \cdot BP / 2.$ Якщо $\angle CAE = a,$ то $AQ = AO + OQ = (1 + \tg\beta),$ де $O$ — центр, а $R$ — радіус даного кола, $$S_{APQB} = \frac{1}{2} R^2(1 + \tg\alpha + \tg\beta + \tg\alpha \tg\beta).$$ Тепер треба довести, що величина в дужках дорівнює 2, тобто що $(\tg\alpha + \tg\beta)/(1 — \tg\alpha \tg\beta) = 1.$ У лівій частині цієї рівності стоїть вираз для $\tg(\alpha + \beta).$ Залишається зауважити, що $\alpha + \beta = \angle CAE + \angle CBF = 45^\circ$ (кути $CBF$ і $CAE$ спираються на дуги $CF$ і $CE,$ які в сумі складають $90^\circ),$ а $\tg45^\circ = 1.$


Малюнок 1

Намітимо і «чисто геометричний» розв’язок. Нехай $D$ — точка перетину хорд $AC$ і $EF$ (малюнок 2). Тоді, очевидно, $S_{ABD} = S_{ABEF}/2 = R^2,$ і ми повинні сказати, що $S_{ABD}=S_{ABPQ},$ тобто що $S_{BDF}=S_{BQP}.$ Точки $Q,$ $E,$ $C$ і $D$ лежать на одному колі $(\angle QED = 45^\circ = \angle QCD);$ тому $\angle DQE = 180^\circ — \angle DCE = 90^\circ.$ Отже, прямі $DQ$ і $BP$ паралельні, а отже, трикутники $BDP$ і $BQP$ рівновеликі.


Малюнок 2

(В. Дубровський)

М1361. Про подібність трикутників та коло, що описує точки в прямокутному трикутнику

Задача з журналу «Квант» (1992 рік, №9)

Умова

Із вершини $C$ прямокутного трикутника $ABC$ проведена висота $CD$ і в трикутники $ACD$ і $BCD$ вписані кола з центрами $P$ і $Q$. Спільна зовнішня дотична до цих кіл перетинає катети $AC$ і $BC$ відповідно в точках $M$ і $N$, а висоту $CD$ у точці $K$. Доведіть, що

  1. трикутники $CMN$ і $ABC$ подібні;
  2. точки $C$, $M$, $N$, $P$ і $Q$ лежать на одному колі з центром $K$, радіус якого дорівнює радіусу вписаного кола трикутника $ABC$.
(Е. Готман)

Розв’язок

Розглянемо чотирикутник $KPDQ$ (див. рисунок). Так як $KP$ і $KQ$ – бісектриси суміжних кутів, то $\angle PKQ = 90^\circ$. Так само $\angle PDQ = 90^\circ$. Це означає, що вершини чотирикутника $KPDQ$ лежать на колі з діаметром $PQ$, і $\angle KPQ = \angle KDQ = 45^\circ.$ Звідси випливає, що трикутник $KPQ$ – рівнобедрений. Трикутники $ACD$ і $BCD$ подібні з коефіцієнтом $\frac{AC}{BC},$ тому $$\frac{DP}{DQ} = \frac{r_1}{r_2} = \frac{AC}{BC}.$$

Отже, прямокутний трикутник $DPQ$ подібний до трикутника $ABC$ і $\angle QPD = \angle A$. Позначимо цей кут $\alpha$. Тепер легко показати, що всі кути, які позначені на рисунку 1 однією дугою, дорівнюють $\alpha$: із подібності трикутників $ABC$ і $BCD$ випливає, що $\angle BCD = \angle A = \alpha$; за властивістю вписаних кутів $\angle QKD = \alpha$; це означає, що $KQ\:\|\: BC$ (аналогічно, $KP\: \| \:AC$). Тепер зрозуміло, що $\angle CNM = \angle QKD = \alpha$. Отриманий результат дозволяє підбити такі підсумки:

  1. трикутники $CMN$ і $ABC$ подібні;
  2. $CK = KM = KN.$

Окрім того, $CK = KQ$, тому що $KQ \:\|\: AC$ і $CQ$ – бісектриса кута $BCD$. Тож точки $C , M, N, P$ і $Q$ лежать на колі з центром $K.$

Обчислимо радіус цього кола. Із трикутника $DPQ$ за теоремою Піфагора маємо: $$PQ = \sqrt{2(r_1^2 + r_2^2)}.$$ Але $\:r_1^2 + r_2^2 = r^2\:$ (сума квадратів будь-яких відповідних один одному відрізків трикутників $ACD$ і $CBD$ дорівнює квадрату відповідного їм відрізка трикутника $ABC$ – адже вони подібні йому, причому сума квадратів коефіцієнтів подібності дорівнює $1$). Звідси отримаємо $$PQ = r\sqrt{2}\; і \;KP = KQ = r.$$

(Е. Готман)

М1663. Взаємне розташування діагоналей опуклого чотирикутника

Задача із журналу «Квант» (1998 рік. №6)

Умова

Бісектриси вписаного чотирикутника утворюють у перетині опуклий чотирикутник. Доведіть, що діагоналі отриманого чотирикутника перпендикулярні.

С.Берлов

Розв’язок

Продовжимо протилежні сторони вихідного чотирикутника $ABCD$ до перетину в точках $P$ і $Q$ (див. рисунок). Доведемо спочатку, що бісектриса $PF$ кута $P$ перпендикулярна бісектрисі $QE$ кута $Q.$

Оскільки чотирикутник $ABCD$ — вписаний, зовнішній кут $DCQ$ дорівнює внутрішньому куту в протилежній вершині $A.$ Так як пряма $QE$ — бісектриса кута $Q$, то кути трикутника $AQE$ відповідно дорівнюють кутам трикутника $CQG.$ Отже, $\angle CGQ = \angle AEQ$. Але кути $CGQ$ і $PGE$ рівні як вертикальні. Тому $\angle PEG = \angle PGE$ і $\triangle PEG$ — рівнобедрений.

Отже, бісектриса кута $P$ є серединним перпендикуляром до відрізка $EG,$ тобто бісектриса $PF$ кута $P$ перпендикулярна бісектрисі $QE$ кута $Q.$

Звідси легко випливає твердження задачі, оскільки діагоналі чотирикутника, утвореного на бісектрисах чотирикутника $ABCD,$ лежать на бісектрисах $PF$ і $QE.$

У випадку, коли будь-які дві протилежні сторони чотирикутника $ABCD$ паралельні, твердження задачі випливає із симетричності креслення.

С.Берлов

M613. Подобные треугольники

Задача из журнала «Квант» (1980, №3)

Условие

На сторонах треугольника $ABC$ во внешнюю сторону построены подобные между собой треугольники $ADB,$ $BEC$ и $CFA,$ где
$$\frac{|AD|}{|DB|} = \frac{|BE|}{|EC|}= \frac{|CF|}{|FA|}=k;$$ $$\widehat{ADB}=\widehat{BEC}=\widehat{CFA}=\alpha.$$ Докажите, что:

  1. середины отрезков $AC,$ $DC,$ $BC$ і $EF -$ вершины параллелограмма;
  2. у этого параллелограмма два угла имеют величину $\alpha,$ a отношение длин сторон равняется $k.$
Л. Купцов

Решение

Обозначим через $\vec a^\prime$ вектор, полученный из вектора $\vec a$ поворотом на угол $\alpha$ против часовой стрелки. (Как известно, $(k\vec a)^\prime = k\vec a ^\prime$ для любого числа $k,$ $(\vec a+\vec b)^\prime=\vec a^\prime+\vec b^\prime, $ и вообще, для любого числа слагаемых, $(\vec a+\vec b+\ldots+\vec c)^\prime=\vec a^\prime+\vec b^\prime+\ldots+\vec c^\prime). $

Введем векторы $\overrightarrow{DA} = \vec a,$ $\overrightarrow{EB} = \vec b,$ $\overrightarrow{FC}=\vec c$ (см. рис.1).

рис.1

По условию $\overrightarrow{DB}=\frac 1k \vec a^\prime,$ $\overrightarrow{EC}=\frac 1k \vec b^\prime,$ $\overrightarrow{FA}=\frac 1k \vec c^\prime.$ Так как
$$\overrightarrow{AD}+\overrightarrow{DB}+\overrightarrow{BE}+\overrightarrow{EC}+\overrightarrow{CF}+\overrightarrow{FA}=\vec 0,$$ $$-\vec a+\frac 1k \vec a^\prime-\vec b+\frac 1k \vec b^\prime-\vec c+\frac 1k \vec c^\prime=\vec
0,$$ то есть $\vec a+\vec b+\vec c=\frac{\vec a^\prime+\vec b^\prime+\vec c^\prime}{k}=\frac 1k (\vec a+\vec b+\vec c)^\prime.$
Обозначив $\vec a+\vec b+\vec c$ через $\vec u,$ получим $$\vec u-\frac 1k \vec u^\prime=0. \qquad (\ast)$$ Поскольку векторы $\vec u$ та $\vec u^\prime$ неколинеарные $(\alpha \ne 0$ и $\alpha \ne 2\pi),$ равенство $(\ast)$ возможно тогда и только тогда, когда $\vec u=\vec 0.$ Поэтому $\vec a+\vec b+\vec c=\vec 0.$

Далее: поскольку $Q \: -$ середина $[DC]$ и $P \: -$ середина $[AC]$ (см. рис.1), $\overrightarrow{QP}=\frac 12 \vec a.$ Аналогично $\overrightarrow{QR}=\frac 12 \overrightarrow{DB}.$ Так как $(PQ)\|(AD)$ и $(QR) \| (BD),$ имеем $\widehat{PQR}=\alpha.$

Наконец, $$\overrightarrow{RS}=\overrightarrow{RC}+\overrightarrow{CF}+\overrightarrow{FS}=\frac 12 \overrightarrow{BC}-\vec c+\frac 12 \overrightarrow{FE}=$$ $$=\frac 12(-\vec b+\frac 1k \vec b^\prime)-\vec c+\frac 12 (\vec c-\frac 1k \vec b^\prime)=-\frac{\vec b+\vec c}{2}=\frac{\vec a}{2}=\overrightarrow{QP}.$$

Таким образом, четырехугольник $PQRS \: -$ параллелограмм с углом $PQR,$ равным $\alpha,$ в котором отношение длин сторон имеет вид $\frac{|PQ|}{|RQ|}=\frac{|AD|}{|DB|}=k.$

Л. Купцов